Аліна Борисова

У мене є звичка перед кожною поїздкою до нової країни переглядати фільми, події яких відбуваються в місті, куди збираюся. Перед поїздкою до Венеції знову подивилася «Туриста» та кілька старих італійських стрічок.
Екскурсія по Венеції виявилася для мене несподіваним продовженням цих фільмів. Було дуже цікаво дізнаватися справжні історії будинків, площ і вузьких вуличок, які на екрані сприймаються лише як красиві декорації. Після розповідей Геннадія з’явилося бажання переглянути ці стрічки ще раз, але вже зовсім іншими очима.
Тепер мені здається, що я буду звертати увагу вже не лише на сюжет, а й шукати знайомі місця, згадувати розповіді та помічати деталі, яких раніше просто не бачила. Це дуже приємне відчуття, коли після подорожі місто не зникає з пам’яті, а ніби продовжує відкриватися навіть удома.